
Касатачка, цалавальніца, аб'ядуха – як толькі не называлі продкі Масленку. За гэты тыдзень можна было не толькі наесціся і патанчыць ад душы, але ў кожнага дня былі свае правілы і традыцыі. Якія? Даведаемся зараз.




Таксама ў чацвер на Валоссе аладкамі спецыяльна спечанымі гаспадыні кармілі кароў, каб яны давалі малако, каб каровы цяліліся, каб яны былі больш такімі добрымі і здаровымі.
У чацвер на масленічным тыдні лічыўся апошні дзень, калі яшчэ можна было пабрацца шлюбам. Калі ўжо дзеўка шлюбам ў гэты дзень не пабралася, то ўвесь гэты цыкл сельскагаспадарчых працаў, якія ў нас вясной і летам ідуць, ніякіх вяселляў быць не можа, чакаць да восені. Таму даволі часта калі на Аўласа да дзеўкі так ніхто і не прыйшоў, па вечарам дзеўкі маглі выгукаць з хаты: «Вялікі пост не прыходзь! Масленіца працягніся! Вялікі пост не прыходзь! Вялікі пост пачакай!»

Ну а тех, кто засиделся в девках, на Масленицу позорили на всю деревню, чтобы дело сдвинулось с мертвой точки. В 25 барышня уже считалась не ягодкой, а вторым сортом. На ворота незамужней могли повесить колыбельку, селедку, а во двор притянуть ступу. Нерадивую дочурку отец вез на санях и кричал: «Поспелуха!» Ну, а суженый-ряженый, как кот в мешке, от вдовца до хромого, кто брал, то и ладушки. Дело касалось и завидных холостяков. Посреди улицы гарному хлопцу могли повесить колодку, а на Витебщине девушки даже привязывали на шест петуха и заходили к неженатым в гости, как колядовщики, проштрафился – значит плати.

Напрыклад, у пэўных рэгіенах пятніца ў нас называлася «цешчын вечар», а субота – «залоўкінымі пасядзелкамі». Звязана гэта з тым, што на Масленку муж мусіў з'ездзіць і адведаць сваю цешчу альбо ен ехаў яе адведваць, альбо ен яе запрашаў да сябе ў госці на бліны. А вось наконт суботы «залоўкіны пасядзелкі» – сям'я, якая ажанілася ў гэты год, да іх прыходзілі ў госці. Гэта было такое рытуальнае ўсхваленне плоднасці, што вось вы ажаніліся, вы малайцы, вось наша чалавечая плоднасць непасрэдна прадукуецца. І пры ўсім пры гэтым, гэта было звязана з пэўнымі маскараднымі дзеяннямі, што яны прыходзілі як на Каляды, памушалі даць нейкі пачастунак ці проста іх пачаставаць.

Сюжета на весеннем карнавале, в отличие от колядной мистерии, не было. Но без чучела, куклы Марены, не обходилось. Весь мусор, все старое и ненужное выметали из дома и несли на костер, чтобы с дымом ушло все лихо, и душа очистилась. Была даже своя богиня Масленица, которая ходила с корзинкой по хатам и собирала молочные гостинцы.

Дед Мороз – самый высокий парень на деревне – заигрывал на вечорках с молодицами, но частенько оказывался с головой в сугробе. Хохотали до слез.
Алексей Друпов:
Таксама на Масленку, каб спалохаць, пераапраналіся ў смерць. З гарбуза, як на Хэлоўін, толькі на Хэлоўін рэжуць зверху, а ў нас зрэзалі знізу, ставілі дошчачку са свечкай, і ноччу ідзе такая апранутая ў смерць. У XIX стагоддзе не было ні тэлевізара, ні інтэрнета, вам гукаюць у акно і суюць гэты гарбуз, які свеціцца, канешне, страшна, людзі разбягаліся.
В переводе на современный язык – сегодня можете прокачать после зимней спячки своего железного коня, пошутить над холостыми коллегами, а в воскресенье собраться за семейным ужином и попросить прощения у родственников и близких.

Святослав Рогальский:
Вечером совершается чин прощения, когда все собираются в храме и просят друг у друга прощения. Все подходят к священнику, получают благословение на Великий пост. Пусть даже мы понимаем, что, возможно, человек за что-то на нас обижен и, может быть, он нас не простит сразу, но нам необходимо сделать этот шаг.

Оперативные и актуальные новости Гродно и области в нашем Telegram-канале. Подписывайтесь по ссылке!